Пам'ять на віки: тисячолітній накопичувач

Пам'ять на віки: тисячолітній накопичувач
До теперішнього часу ми зберігали найважливіші файли на вінчестерах і DVD, термін придатності яких становить лише кілька років. Завдяки появі новітніх технологій сьогодні є більш надійні цифрові сховища інформації.
До кінця 2012 року людство накопичить в цілому 2500000000 000000000000 байт (2500 екзабайт) інформації. Нашому розуму важко усвідомити таку величину. Ще важче прийняти той факт, що зберігаються на жорсткому диску дані фізично пропадуть через п'ять років - ці накопичувачі мають невеликий термін служби.
Сьогодні найпопулярніший спосіб довготривалого зберігання даних - це DVD. Проте близько 43% користувачів зберігають свої файли на носіях, термін служби яких ще менше, ніж у оптичних дисків. Це призводить до парадоксального результату: важливі документи, фотографії і відеофільми розміщені на носіях, яким свідомо не можна довіряти. При цьому існує кілька відносно недорогих рішень для довготривалого архівування важливих файлів.
Термін придатності цифрових носіїв
Жорсткі диски не захищені від дії численних зовнішніх факторів - таких, наприклад, як вогкість і спека. Вібрацію і удари вони також не переносять. Твердотільні вінчестери не мають рухомих деталей, проте їх осередки пам'яті далеко не вічні. При повсякденній роботі вони витримують, як правило, не більше 10 000 циклів перезапису, після чого ресурс флеш-пам'яті вичерпується. І навіть якщо ви просто одноразово записали на них дані, ці носії втратять свій заряд всього через кілька років.
При виборі жорсткого диска в якості засобу для довгострокового архівування слід брати до уваги й інші моменти - зокрема, можливість виникнення корозії на контактах. Крім того, файлова система NTFS, яка практично повсюдно використовується при резервуванні даних, розроблена компанією Microsoft і не є відкритим стандартом. Вона навряд чи збережеться після зникнення операційної системи Windows. А хто може обіцяти, що ця ОС в наступні десять років буде працювати на наших комп'ютерах? Те ж саме можна віднести і до «хмарних» технологій: ніхто не гарантує нам благополучне існування Google або Amazon через 20 років. На противагу всьому перерахованому зберігання інформації на «болванках» володіє тим перевагою, що процедура запису і читання даних повністю стандартизована. У разі крайньої необхідності ваші файли можна вважати навіть за допомогою електронного мікроскопа.
Чи мають майбутнє «болванки» CD і DVD як засіб довгострокового архівування? Можна з усією певністю сказати: ні, якщо вони куплені на комп'ютерному ринку або в звичайному магазині. Найчастіше такі носії мають мінімально можливий рівень якості внаслідок багаторічної цінової боротьби виробників. Але вихід із цієї ситуації все-таки є.
Кам'яний диск
Диски типу M-Disc записують інформацію на шарі мінерального матеріалу, подібного каменю. Виробник гарантує збереження файлів протягом 1000 років. Розробка компанії Millenniata позбавлена ​​найбільшого недоліку звичайної DVD-«болванки». Адже її збереження залежить від стану органічного шару, на який проводиться запис променем лазера, а також стану металу в відбиває шарі. Небезпека для стандартних носіїв полягає в поступовому окисленні відбиває шару, який складається, як правило, з алюмінію або срібла. Деякі виробники - наприклад, Verbatim - використовують для «болванок» тривалого зберігання золото або сплав срібла з золотом. Правда, це дозволяє вирішити лише саму малу частину проблеми. Коли мова заходить про вплив умов зовнішнього середовища, то саме барвник виявляється найбільш уразливим місцем: яскраве сонячне світло, високі вологість і температура сприяють розчиненню фарбувального шару, а з ним зникають і збережені файли.
При запису на M-Disc інформація випалюється не на барвнику, а на шарі неорганічного речовини, що складається з суміші металів і полуметаллов - оксидів кремнію і вуглецю. Більш точних відомостей про склад матеріалу виробник зі зрозумілих причин не повідомляє. Ще одна відмінність від записаних DVD полягає в тому, що для пропалювання M-Disc необхідна істотно вища потужність лазера, а максимальна швидкість запису складає 4х. При цьому матеріал в точках попадання лазера виплавляється. Таким чином, лазер випалює мікроскопічні отвори в інформаційному шарі, що робить непотрібним світловідбиваючий металевий шар.
До теперішнього часу ми зберігали найважливіші файли на вінчестерах і DVD, термін придатності яких становить лише кілька років. Завдяки появі новітніх технологій сьогодні є більш надійні цифрові сховища інформації.
До кінця 2012 року людство накопичить в цілому 2500000000 000000000000 байт (2500 екзабайт) інформації. Нашому розуму важко усвідомити таку величину. Ще важче прийняти той факт, що зберігаються на жорсткому диску дані фізично пропадуть через п'ять років - ці накопичувачі мають невеликий термін служби.
Сьогодні найпопулярніший спосіб довготривалого зберігання даних - це DVD. Проте близько 43% користувачів зберігають свої файли на носіях, термін служби яких ще менше, ніж у оптичних дисків. Це призводить до парадоксального результату: важливі документи, фотографії і відеофільми розміщені на носіях, яким свідомо не можна довіряти. При цьому існує кілька відносно недорогих рішень для довготривалого архівування важливих файлів.
Термін придатності цифрових носіїв
Жорсткі диски не захищені від дії численних зовнішніх факторів - таких, наприклад, як вогкість і спека. Вібрацію і удари вони також не переносять. Твердотільні вінчестери не мають рухомих деталей, проте їх осередки пам'яті далеко не вічні. При повсякденній роботі вони витримують, як правило, не більше 10 000 циклів перезапису, після чого ресурс флеш-пам'яті вичерпується. І навіть якщо ви просто одноразово записали на них дані, ці носії втратять свій заряд всього через кілька років.
При виборі жорсткого диска в якості засобу для довгострокового архівування слід брати до уваги й інші моменти - зокрема, можливість виникнення корозії на контактах. Крім того, файлова система NTFS, яка практично повсюдно використовується при резервуванні даних, розроблена компанією Microsoft і не є відкритим стандартом. Вона навряд чи збережеться після зникнення операційної системи Windows. А хто може обіцяти, що ця ОС в наступні десять років буде працювати на наших комп'ютерах? Те ж саме можна віднести і до «хмарних» технологій: ніхто не гарантує нам благополучне існування Google або Amazon через 20 років. На противагу всьому перерахованому зберігання інформації на «болванках» володіє тим перевагою, що процедура запису і читання даних повністю стандартизована. У разі крайньої необхідності ваші файли можна вважати навіть за допомогою електронного мікроскопа.
Чи мають майбутнє «болванки» CD і DVD як засіб довгострокового архівування? Можна з усією певністю сказати: ні, якщо вони куплені на комп'ютерному ринку або в звичайному магазині. Найчастіше такі носії мають мінімально можливий рівень якості внаслідок багаторічної цінової боротьби виробників. Але вихід із цієї ситуації все-таки є.
Кам'яний диск
Диски типу M-Disc записують інформацію на шарі мінерального матеріалу, подібного каменю. Виробник гарантує збереження файлів протягом 1000 років. Розробка компанії Millenniata позбавлена ​​найбільшого недоліку звичайної DVD-«болванки». Адже її збереження залежить від стану органічного шару, на який проводиться запис променем лазера, а також стану металу в відбиває шарі. Небезпека для стандартних носіїв полягає в поступовому окисленні відбиває шару, який складається, як правило, з алюмінію або срібла. Деякі виробники - наприклад, Verbatim - використовують для «болванок» тривалого зберігання золото або сплав срібла з золотом. Правда, це дозволяє вирішити лише саму малу частину проблеми. Коли мова заходить про вплив умов зовнішнього середовища, то саме барвник виявляється найбільш уразливим місцем: яскраве сонячне світло, високі вологість і температура сприяють розчиненню фарбувального шару, а з ним зникають і збережені файли.
При запису на M-Disc інформація випалюється не на барвнику, а на шарі неорганічного речовини, що складається з суміші металів і полуметаллов - оксидів кремнію і вуглецю. Більш точних відомостей про склад матеріалу виробник зі зрозумілих причин не повідомляє. Ще одна відмінність від записаних DVD полягає в тому, що для пропалювання M-Disc необхідна істотно вища потужність лазера, а максимальна швидкість запису складає 4х. При цьому матеріал в точках попадання лазера виплавляється. Таким чином, лазер випалює мікроскопічні отвори в інформаційному шарі, що робить непотрібним світловідбиваючий металевий шар.