Щавель альпійський, Верховина

ЩАВЕЛЬ АЛЬПІЙСЬКИЙ

(Rumex alpinus)

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 50-100 (200) см з добре розвиненим кореневищем. Листки тупі, зісподу по жилках дрібно опушені. Цвіте в липні-вересні.

Застосування. Для лікування використовують листки, ко­реневища, корінь, надземну частину, плоди. Надземна частина містить вітамін С, антрахінони (хризофанол, реохризин, хризо-фанаїн), фенолкарбонові кислоти (кавова), дубильні речовини, флавоноїди; листки — вітамін С, антрахінони; квітконоси — ан­трахінони. Плоди — антрахінони (хризофанол, алое-емодин, емодин, фисціон). Корені — вуглеводи (сахароза, дубильні ре­човини — 2-10%), антрахінони, ароматичні сполуки. Корене­вище — антрахінони.

Екстракт коренів використовують як проносне. В народній медицині країн Західної Європи — для лікування доброякісних і злоякісних пухлин, а також лишаїв, при випаданні волосся. Ко­реневище — як проносне.

Збирання. Надземну частину збирають у фазі бутонізації і цвітіння. Кореневища і корені — навесні і восени. Кореневища розрізають на дрібні шматки. Сушать у добре провітрюваних приміщеннях.

Біологічна дія щавлю залежить від дози: у великих дозах він діє як послаблюючий засіб (наслідок настає через 10—12годин), при малих дозах спостерігається протипоносний ефект. Галенові препарати щавлю мають також кровоспинні, глистогінні,холеретичні та холекінетичні властивості. Основними показаннями до призначення препаратів щавлю є коліти, ентероколіти, геморой, тріщини заднього проходу, глистяна інвазія, гіпер-поліменорея, кровохаркання,кровоточиві виразки шлунка тощо.Певний терапевтичний ефект спостерігається також при гепатохолециститах, холециститах і х о лангітах.Експериментально та в умовах клініки доведено ефективність настойки кореня щавлю при лікуванні гипертонічної хвороби.Використовують щавель і як

зовнішній засіб (роблять полоскання і спринцювання при запальних захворюваннях ротоглотки,піхви і вульви, при білях).

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — відвар (5 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 2—3 рази на день на ЗО хвилин до іди як в'яжучий,закріплюючий, протиглистяний і кровоспинний засіб або по півсклянки на ніч — як проносне; порошок кореня по 0,25 г 3 рази на день як в'яжучий засіб, або по 0,5— 1 г на ніч —як послаблююче; настойку (готують на міцній горілці у співвідношенні 1:10) по 50—60 крапель 3 рази на день протягом 2—3 тижнів.

ЗОВНІШНЬО — полоскання відваром (готують, як у попередньому прописі); 1 столову ложку сировини заливають 1 л окропу, кип'ятять 5 хвилин, проціджують і одержаний у такий спосіб настій вживають для одного спринцювання.