Опалубка горизонтальна Опорные углы для опалубки, Львов

Опалубка перекриття (або ж горизонтальна опалубка) - це сучасна схема формування перекриття на противагу перекриття з залізобетонних плит, своєрідний універсальний комплект будівельника, призначений для швидкого і, водночас, якісного зведення монолітних перекриттів до вільних конфігурацій.

Цей комплект складається з невеликого переліку елементів, а саме:

• 
  стійка
  перекриття
  - основний опорний елемент опалубки перекриття, телескопічна будова якої дозволяє встановити будь-яку висоту перекриття в межах робочого діапазону стійки.
  Виготовляється зі сталі,
  покриття
  - порошкове фарбування,
  гальванічне покриття,
  гаряче цинкування.
  Зверху і знизу стійка закінчується характерною
  «п'яткою»
  - пластиною розміром
  120×120 мм з отворами.
  Безпосередньо висота стійки може регулюватись в один з наступних способів:
  фіксовано,
  стрибкоподібно
  - кожні
  100 мм за допомогою гака-фіксатора;
  плавно,
  точно
  - з точністю до міліметра в межах
  100 мм шляхом обертання гайки на різьбі.
  Стійка перекриття,
  назагал,
  може мати декларовану несучу здатність від
  10 кН
  (1 т)
  до
  30 кН
  (3 т)
  і працювати в діапазоні висот від
  1500 мм до
  6000 мм.
  При більшій висоті перекриття формуються за допомогою так званого опорного риштування.

• 
  корона
  (
  головка
  корона
  ,
  
  головка
  хрестоподібна
  ,
  
  унівилка
  )
  - опора для поздовжніх балок,
  встановлюється на вершині стійки і чітко фіксує балку у вертикальному положенні.
  Конструкція корони дозволяє також зафіксувати дві балки,
  що лежать поруч.
  Для цього достатньо повернути корону на 90°.
• 
  тринога
  - металевий елемент, призначений для запобігання перевертання стійок вході їх встановлення.
  Утримує стійку за допомогою спеціального рухомого гака-замка.
  Конструкція триноги дозволяє встановлювати її як в центрі приміщення,
  так і вздовж стіни,
  в кутах.
  Кількість триніг в комплекті повинна становити не менше третини від кількості стійок.
• 
  балка
  дерев
  `
  яна
  двотаврова
  (
  Н
  -20)
  - елемент,
  який безпосередньо формує робочу поверхню перекриття.
  Стандартна балка має форму двотавра,
  світло-жовтого кольору,
  розмір в перерізі
  - 200×80 мм,
  довжина
  - довільна,
  однак існує стандартний ряд довжин від
  1300 до
  5900 мм.
  Виготовляється з клеєного брусу та багатошарової деревини
  (остання
  - в якості серцевини)
  та просочується спеціальною рідиною для забезпечення біозахисту.
  В процесі склеювання брусу та збирання балки вцілому використовується спеціальний пінополіуретановий клей класу D-4.
  З торців балки встановлюються пластмасові наконечники для додаткового її захисту.
  При монтажі перекриття спочатку встановлюються так звані поздовжні балки
  (як правило,
  довжиною
  3600, 3900 мм;
  орієнтовна віддаль між рядами
  2000±100 мм),
  поверх яких вкладаються такзвані поперечні балки
  (як правило,
  довжиною
  2400, 2650 мм;
  орієнтовна міжосьова віддаль між балками
  500±10 мм).
• 
  фанера
  ламінована
  вологостійка
  - вкладаєтьсяповерхпоперечнихбалок,
  безпосередньоконтактуєзцементно-бетоннимрозчином.
  Стандартнийлистфанеримаєрозміри
  1250×2500×21 мм,
  ламінатвідтемно-вишневогодокоричневогокольору,
  сировина
  - шпонзберезиаботополі
  (чикомбінованийваріант).

В якості допоміжних елементів при формуванні перекриття,
при необхідності,
можуть використовуватись балочніз ажими,
тримачі захисного огородження,
а також фіксатори захисного шару
(для забезпечення точної проектної товщини захисного шару
- висоти підняття арматури над фанерою),
підігрівальний провід ПНСВ-1,2
(при заливці бетону при від`ємних температурах)
та концентрат емульсолу
- спецрідина для захисту фанери та надання їй антиадгезійних
(«протиприлипальних»)
властивостей щодо цементно-бетонного розчину.