Поняття непліддя

Протягом останніх 50 років визначився значний прогрес в розумінні і лікуванні чоловічого непліддя. Запровадження інтрацитоплазматичного введення сперматозоїдів (intracytoplasmic sperm injection (ICSI)) в 1992 році, техніки in-vitro запліднення з виконанням введення одного сперматозоїда в яйцеклітину, дозволило «обійти» деякі з найвагоміших етіологічних факторів чоловічої субфертильності, проте одночасно викликало появу питань безпеки і збільшило вартість запліднення. Поглиблення розуміння генетики непліддя, впливу зовнішніх факторів на статеві клітини, і визначення основ ендокринної регуляції утворення статевих клітин чоловіка дають разом можливість більш прицільно і точно діагностувати причини і відповідно терапевтично впливати на них. Протилежним від більшості хвороб, непліддя представляє комплекс зв'язків і відносин пари і стосується декількох органів і систем. Спроби відокремити непліддя тільки як ізольований фактор чоловіка є неправильними, оскільки непліддя також залежить від індивідуальних особливостей репродуктивної системи жінки. Раніші дослідження визначають в 20% причину неплідності як ізольований чоловічий фактор, тоді як в 30-40% визначаються як поєднання чоловівчого і жіночого факторів. Проте дослідження останніх років показують зміщення цього співвідношення в сторону чоловічого фактору до більше 50%, незважаючи на сучасний прогрес в діагностиці і лікування непліддя. Визначення спадкових патологій порушень репродуктивної системи є надважливим для встановлення непліддя. За сучасними дослідженнями вагітність наступає у нормальних пар в 60-75% на протязі 6 місяців спільного життя без засобів контрацепції, і в 90% на протязі 1 року. На основі цих класичних визначень непліддям вважається відсутність зачаття протягом 12 місяців при звичайному регулярному статевому житті без засобів контрацепції(Американська асоціація репродуктологів). Проте оскільки в незначної кількості пар вагітність наступає в період між 1 і 2 роками, світова організація здоров'я рекомендує термін в 24 місяці незахищених статевих стосунків для визначення непліддя. Дослідження в популяції останніх років показують рівень непліддя біля 15-20%. Хоча рекомендований термін для початку обстеження пари з приводу непліддя є 12 місяців спільного життя, дозволяється проведення базових методів обстеження в момент звернення. За діючими рекомендаціями Комітету американських урологів і Асоціації репродуктивної медицини Америки можливість обстеження з приводу чоловічого непліддя до 1 року допускається якщо:наявні фактори ризику в анамнезі чоловіка (двобічний крипторхізм);наявні фактори ризику в жінки, включає вік жінки більше 35;наявні підозри стосовно фертильної здатності чоловіка. Раннє, проте обмежене обстеження дозволяє раніше діагностувати і приступити до лікування непліддя, рівно як і при його виключенні знімає емоційне напруження для пари. Стрес і переживання, як і їх відсутність відносно непліддя можуть мати терапевтичний ефект. Обстеження з приводу непліддя вимагає системного підходу і включає збір анамнезу, обстеження систем організму, прицільне обстеження репродуктивної системи і основні лабораторні обстеження, які необхідні для встановлення діагнозу і розпочаття лікування. Паралельно з чоловіком необхідно обстежувати жінку для визначення мультифакторної етіології. Використання допоміжних технологій використовується для лікування чоловічого фактору. Коли є можливим, лікування необхідно в першу чергу з впливу на специфічну проблему, а не на використання репродуктивних технологій. Більш важливим є те, що використання допоміжних технологій без визначення чоловічого фактору непліддя, може призвести до гіподіагностики (невиявлення) загрозливих станів навіть для життя, які можна виявити з допомогою глибокого обстеження. Проте допоміжні репродуктивні технології залишаються надважливим методом лікування чоловічого фактору непліддя, особливо в випадках, коли визначити причину непліддя не вдається, чи при наявності патології, вплинути на яку неможливо. На додачу до репродуктивних технологій, використання донорської сперми (інсемінація) і всиновлення дитини залишаються варіантами для розгляду в випадках некорегованого непліддя.