каолін, Днепр

Каолін - глина білого кольору, вона ж біла глина, що складається з мінералу каолініту. Утворюється при руйнуванні (вивітрюванні) гранітів, гнейсів та інших гірських порід, що містять польові шпати (первинні каоліни). Через війну перемиву первинних каолінів і відбувається переотложение в вигляді осадових порід; утворюються вторинні каоліни, звані також "каолінові глини". Формула: Al2O3*2SiO2*2H2O
Застосування
Основні властивості каоліну - висока вогнетривкість, низька пластичність і сполучна здатність.
Зазвичай каолін збагачують, видаляючи шкідливі домішки (гідроксиди та сульфіди Fe і Ti), які зменшують білизну та вогнетривкість. Збагачений каолін використовують як сировину у виробництві: порцеляни, фаянсу, тонкої, електротехнічної кераміки; для отримання ультрамарину, Al2(SO4)3 та AlCl3; як наповнювач у виробництві паперу, гуми, пластмас, основ для покрівельних матеріалів; він входить до складу пестицидів та парфумерних виробів (за назвою «біла глина»).
Каолін застосовується для виготовлення коленкору та інших палітурних матеріалів, а також входить до складу покриття (крейдування) крейдованого паперу та картону.
Вогнетривкість
Природний каолін обмежено використовують для виробництва шамоту, напівкислої вогнетривкої цегли, будівельної кераміки, білого цементу.
Фармацевтика
Державна фармакопея IX видання наводить також синонім Bolus Alba і дає наступний опис: білий порошок жовтуватого або сірого кольору, жирний на дотик. Нерозчинний у воді та розведених кислотах. З невеликою кількістю води каолін утворює пластичну масу, що має специфічний запах.
Фармакологічна дія каоліну обволікає та абсорбує (поглинає). У загальній фармакопейній статті Pilulae (Пігулки) каолін також рекомендується як наповнювач для таких прописів, в яких наводяться речовини, що розкладаються при змішуванні з органічними наповнювачами.