Цвяхи 20, Кривой Рог

кріпильний виріб, метиз у вигляді стрижня з головкою і гострим кінцем

До кінця XIX століття ковані цвяхи становили предмет обширної кустарної промисловості. Виробництво, як правило, полягала у наступному: робітник брав залізний прут, розжарював в горні, ударами молота відтягував його на ковадлі, загострюючи на кінці і залишаючи потовщення на місці майбутньої головки. Потім лозину у головки відсікався і вставлявся в брусок з отвором (цвяховий), після чого головка цвяха розплющують молотком. Майстри-Гвоздарев досягали значної швидкості у виготовленні цвяхів, встигаючи викувати два цвяха за той час, поки остигає прут, а якийсь Джеймс Лейстон в Бірмінгемі за два тижні викував 17 000 цвяхів.
В інших випадках цвяхи нарізалися із залізної смуги (милички). Технологія передбачала розрізання такої смуги спочатку на поперечні смуги шириною в передбачувану довжину милички, а потім уздовж на окремі шматки (по діагоналі, щоб один кінець був загостреним), для отримання поздовжніх волокон в самих милички. Потім в гвоздильні загиналася тупа сторона, утворюючи капелюшок. Милички, з їх вузькими головками, застосовуються в столярній справі [3].
Ті ж операції згодом стали проводитися і машинами. Цвяхи отковивают з розжареного заліза і з холодного. Литі цвяхи робилися з чавуну і отжигают.
У сучасному гвоздильне виробництво зазвичай застосовуються ротаційні преси; більшість етапів процесу виготовлення, аж до зняття задирок і протикорозійного покриття, автоматизовано. У 1980-і роки довжина цвяхів фабричного виробництва варіювалася від 6 до 250 міліметрів, а товщина від 0,8 до 8 міліметрів

Характеристики цвях 20

• — Производитель: Днепропрокат
• — Страна производитель: Украина