Новые обобщающие консультации от ГНСУ

Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби повідомляє про видання Державною податковою службою України узагальнюючих податкових консультацій:

Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної, затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2012 № 1177;

Узагальнюючої податкової консультації стосовно особливостей справляння екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2012 № 1179;

Узагальнюючої податкової консультації про застосування положень Податкового кодексу України в частині використання води юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та платниками єдиного податку для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2012 № 1180;

Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку, затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1183;

Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185.

Накази про затвердження зазначених узагальнюючих податкових консультацій додаються.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДПС України
21.12.2012 N 1180

Узагальнююча податкова консультація про застосування положень Податкового кодексу України в частині використання води юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та платниками єдиного податку для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб

У консультації вживаються такі скорочення:

Кодекс - Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI;

Збір - збір за спеціальне використання води;

Закон N 4834 - Закон України від 24 травня 2012 року N 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм».

1. Порядок справляння Збору регламентується розділом XVI Кодексу

Відповідно до пункту 323.1 статті 323 Кодексу платниками Збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно з пунктом 94 розділу I Закону N 4834 Кодекс доповнено нормою, яка регламентує приналежність водокористувачів до платників Збору.

Так, статтю 323 Кодексу доповнено пунктом 323.2, яким встановлено категорії суб'єктів господарювання - водокористувачів, які не є платниками Збору (набрав чинність з 1 липня 2012 року).

Зокрема, до цієї категорії віднесено водокористувачів, які використовують воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та платників єдиного податку.

Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Разом з тим пунктом 95 розділу I Закону N 4834 підпункт 324.4.1 пункту 324.4 статті 324 Кодексу доповнено нормою, згідно з якою Збір не справляється саме за обсяги води, що використані водокористувачем «для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку».

Отже, водокористувачі, визначені пунктом 323.2 статті 323 Кодексу, починаючи з 1 липня 2012 року не є платниками збору за спеціальне використання води, якщо обсяги такої води були використані ними для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.

Таким чином, Кодексом водокористувачу надано право не справляти Збір лише у випадку дотриманням ним умови використання обсягів води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.

При цьому Кодексом не передбачено механізму виключення водокористувача з кола платників Збору у випадку, коли такий платник у звітному періоді, крім обсягів води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, використав обсяги води для задоволення будь-яких інших потреб.

З огляду на викладене, у разі використання водокористувачами обсягів води як для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, так і задоволення будь-яких інших потреб, такі водокористувачі сплачують Збір на загальних підставах за весь обсяг фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

2. Щодо справляння збору за спеціальне використання води при наданні приміщень в оренду

Статтею 323 Кодексу визначено коло водокористувачів, які є платниками збору за спеціальне використання води, та водокористувачів, які не є платниками збору.

Згідно з пунктом 326.2 статті 326 Кодексу за обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником води іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.

Якщо суб'єкт господарювання (у т. ч. платник єдиного податку) при здійсненні господарської діяльності використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на поставку води з водокористувачем - постачальником води) та надає в оренду власне приміщення (нежитлове або житлове) іншому суб'єкту господарювання (у т. ч. платнику єдиного податку), в якому орендарем (у т. ч. платником єдиного податку) використовується вода для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, то такі орендодавець та орендар не є платниками Збору.

У разі використання води суб'єктом господарювання - орендодавцем приміщення, який має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на поставку води з водокористувачем - постачальником води), для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а орендарем, який не має окремого дозволу на спеціальне водокористування (договору на поставку води з водокористувачем - постачальником води), - в тому числі на інші, ніж власні питні та санітарно-гігієнічні потреби, платником Збору є водокористувач - орендодавець приміщення за весь фактичний обсяг використаної води (у тому числі за фактичний обсяг води, використаної орендарем).

3. Пунктом 328.1 статті 328 Кодексу встановлено базовий податковий (звітний) період для Збору, який дорівнює календарному кварталу.

Підпунктом 37.3.4 пункту 37.3 статті 37 Кодексу встановлено, що підставою для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Враховуючи те, що встановлені пунктом 323.2 статті 323 та підпунктом 324.4.1 пункту 324.4 статті 324 Кодексу норми набрали чинності з 1 липня 2012 року, то починаючи із вказаної дати водокористувачі, визначені пунктом 323.2 статті 323 Кодексу, а саме: юридичні особи, фізичні особи - підприємці та платники єдиного податку, які використовують воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, не є платниками Збору, а отже можуть не подавати податкову звітність щодо Збору починаючи з III кварталу 2012 року.

Директор Департаменту
оподаткування юридичних осіб

Л. Г. Павелко

---

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДПС України
24.12.2012 N 1183

Узагальнююча податкова консультація щодо порядку визначення складу доходів суб'єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку

В Узагальнюючій податковій консультації вживаються такі скорочення:

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI - ПКУ;

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV - ГКУ;

Закон України від 04 листопада 2011 року N 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування обліку та звітності» - Закон N 4014-VI;

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, - Інструкція N 492.

Згідно зі статтею 42 ГКУ підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору суб'єктом господарювання - фізичною особою видів господарської діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, згідно з п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі у межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених цим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з Інструкцією N 492 поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності, та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.

Фізична особа - підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунка, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Отже, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог статті 292 ПКУ.

Платники єдиного податку ведуть облік доходів у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 ПКУ.

Платники єдиного податку першої, другої, третьої та п'ятої груп, які не є платниками податку на додану вартість, відображають отримані доходи у книзі обліку доходів, платники єдиного податку третьої, п'ятої групи, які є платниками податку на додану вартість, - у книзі доходів та витрат (далі - Книги) шляхом щоденного відображення отриманих доходів і фактично понесених сум витрат від провадження підприємницької діяльності за підсумками робочого дня, а також із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Зазначені Книги використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Разом з тим, якщо фізична особа - підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, готівку, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу - виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку.

При цьому сума коштів, внесених на поточний рахунок за певний період, не повинна перевищувати суму доходу, відображену в Книзі за відповідний період.

Директор Департаменту
оподаткування фізичних осіб

В. В. Бусарєв

---

---

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДПС України
21.12.2012 N 1177

Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної

Складання податкової накладної регулюється статтею 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну (пункт 201.1 статті 201 Кодексу).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 201.4 статті 201 Кодексу).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік (частина 1 статті 267 Господарського кодексу України).

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (частина 2 статті 267 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1333/20071, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути складена зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Таким чином, зазначеним Порядком надано можливість складання зведеної податкової накладної виключно у випадку фактичного (безперервного або ритмічного) постачання (відвантаження/надання) товарів/послуг.

Запитання 1. Які підстави надають право складання зведеної податкової накладної?

Відповідь. Виключними підставами для складання зведених податкових накладних є:

безперервний або ритмічний характер постачання;

постійні зв'язки постачальника з покупцем;

обов'язкове підтвердження фактичних обсягів постачання товарів/послуг реєстром товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Наявність одночасно усіх зазначених підстав є обов'язковою умовою для використання усіх запитань-відповідей, висвітлених у цій узагальнюючій податковій консультації.

Визначена договором або фактична ритмічність оплати не є самостійною підставою для складання зведеної податкової накладної.

Запитання 2. З якою періодичністю постачальники товарів/послуг мають право складати зведені податкові накладні виходячи з періодичності оплати?

Відповідь. Періодичність складання зведених податкових накладних визначається виходячи з умов оплати, передбачених у договорі.

Зведена податкова накладна складається не рідше одного разу на місяць та не пізніше останнього дня місяця.

У разі коли договором визначена періодичність оплати декілька разів на місяць, постачальник складає декілька зведених податкових накладних (наприклад, 10, 20 числа і в останній день місяця), дата складання яких повинна відповідати даті оплати, визначеної договором, але не пізніше останнього дня місяця.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника від необхідності складати зведену податкову накладну.

Запитання 3. Які мають бути дії постачальника у випадку, коли на дату, що визначена договором як дата оплати, на його рахунок надійшла оплата в розмірі, що перевищує вартість поставлених товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер?

Відповідь. У разі якщо сума оплати, що надійшла на рахунок постачальника в оплату товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, перевищує вартість постачання, таке перевищення вважається авансом, на суму якого складається податкова накладна.

При цьому сума такого авансу враховується у зменшення суми постачання наступної зведеної податкової накладної.

Запитання 4. Які мають бути дії постачальника у випадку, коли на його рахунок оплата надійшла раніше, ніж дата оплати визначена договором, на яку повинна складатися зведена податкова накладна, враховуючи, що до дати отримання оплати було здійснено часткове постачання товарів (послуг), на які зазначену накладну ще не складено, і такі товари (послуги) не оплачено попередньо?

Відповідь. Постачальник складає податкову накладну на суму отриманої оплати з урахуванням стану взаємних розрахунків. У разі якщо на дату складання зведеної податкової накладної, але не пізніше останнього дня звітного місяця, вартість поставлених протягом звітного місяця товарів (послуг) перевищуватиме суму отриманої оплати, постачальник має скласти зведену податкову накладну на частку вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Постачальник має право скласти в день отримання оплати зведену податкову накладну на поставлені товари (послуги), а в разі якщо сума оплати є більшою, ніж вартість поставлених товарів, то така сума вважається авансом, на яку постачальник складає податкову накладну. Сума такого авансу враховується у зменшення суми постачання наступної зведеної податкової накладної.

Запитання 5. Яку дату необхідно вказувати при заповненні зведеної податкової накладної в графі 2 «Дата виникнення податкового зобов'язання (постачання, оплати)» - дату відвантаження товарів чи дату складання такої податкової накладної?

Відповідь. У графі 2 зведеної податкової накладної проставляється дата складання такої накладної, яка встановлюється згідно з періодичністю оплати, визначеної договором, але не пізніше останнього дня місяця відвантаження продукції.

Запитання 6. Чи можуть складатись зведені податкові накладні на попередню оплату товарів/послуг (аванс), постачання яких має безперервний або ритмічний характер?

Відповідь. Ні. Порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню.

При цьому, враховуючи правило «першої події» визначення податкових зобов'язань постачальника, податкова накладна на суму попередньої оплати товарів/послуг (авансу) складається на дату такої оплати, тобто на дату отримання такого авансу.

Запитання 7. Чи може складатися розрахунок коригування до зведеної податкової накладної?

Відповідь. Так, може.

У разі виникнення підстав для здійснення коригування сум податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з постачанням товарів/послуг, оформленим зведеною податковою накладною, постачальник відповідно до статті 192 Кодексу складає розрахунок коригування до такої накладної. В цьому випадку складання розрахунку коригування здійснюється за такою самою зведеною формою.

Запитання 8. Чи може бути складений один розрахунок коригування за зведеною формою до декількох зведених податкових накладних?

Відповідь. Ні, не може.

«Зведений» розрахунок коригування складається відповідно до періодичності оформлення зведених податкових накладних.

В одному «зведеному» розрахунку коригування не можуть коригуватися показники різних зведених податкових накладних.

Запитання 9. Чи потрібно складати зведену податкову накладну та розрахунок коригування до неї, якщо постачання товарів та їх часткове повернення або зміна їх вартості здійснюється в одному періоді, за який має складатися така накладна?

Відповідь. Якщо до моменту складання постачальником зведеної податкової накладної після постачання товарів відбулось їх часткове повернення або зміна компенсації їх вартості, в такій накладній зазначається загальна сума податку на додану вартість, яка відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів, і розрахунок коригування до такої податкової накладної не складається.

Запитання 10. Чи має право платник, що скористався правом на складання зведених податкових накладних, одночасно складати на окремі операції з постачання товарів/послуг звичайні податкові накладні?

Відповідь. Так, має право. Одночасно зі складанням зведених податкових накладних платник має право (а в разі отримання авансової оплати - зобов'язаний) окремо складати звичайні податкові накладні на окремі (деякі) операції з постачання за правилом «першої події».

Запитання 11. Чи може бути виписана зведена податкова накладна, якщо договором визначено не періодичність, а строк оплати (наприклад 40 днів з моменту отримання товару), та з якою періодичністю?

Відповідь. Так, може бути виписана. Якщо договором передбачено ритмічне чи безперервне відвантаження товарів чи надання послуг та періодичне підписання документів, що засвідчують факт постачання, переходу права власності на товар чи постачання послуг, то зведена податкова накладна може бути виписана одночасно з підписанням зазначених документів, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому, якщо платник податків використовує цей спосіб виписки протягом місяця зведених податкових накладних на обсяги товарів (послуг), які прийняті покупцем, та кількісні (якісні) і вартісні показники такої зведеної накладної остаточно сформовані та не підлягають подальшому коригуванню, то в останній день місяця платник виписує зведену податкову накладну на решту обсягів товарів (послуг), які відвантажені протягом звітного місяця, але не прийняті покупцем на останню дату звітного місяця постачання.

---

---