Наперстянка крупноцветковая лист.(50 грам), Коломыя

НАПЕРСТЯНКА ВЕЛИКОКВІТКОВА( пурпурная)

наперстянка крупноцветковая Digitalis grandiflora —Загаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Стебло пряме, просте, 40— 100 см заввишки. Листки чергові, великі (5—20 см

завдовжки і 2—5 см завширшки), зидовженоеліптичні або яйцевидно-ланцетовидні, дрібнопилко-

виднозубчасті; прикореневі — при основі звужені в короткий черенок, стеблові — напівстеблооб-

гортні, сидячі, по головній жилці залозисто-пухнасті. Квітки двостатеві, трохи неправильні, горизонтально відхилені або пониклі, зібрані в довге однобічне гроно; віночок трубчасто-дзвониковидний короткодвогубий, 3—4 см завдовжки, блідо-жовтий, усередині — з буруватими жилками, зовні — разом з чашечкою залозисто-пухнастий, майже в 4 рази більший за чашечку. Плід — двогнізда коробочка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Наперстянка великоквіткова росте на Поліссі, в північній частині Лісостепу та в Карпатах у мішаних і листяних лісах, серед чагарників.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя наперстянки. Заготовляють стеблові (у рослин другого і наступних років життя) і прикореневі (у рослин першого року життя) листки відповідно у червні —липні та в серпні — вересні. Відразу після збирання листки сушать у затінку на протязі або в сушарках при температурі 55—60 °.

Хімічний склад. Листя наперстянки великоквіткової містить серцеві глікозиди (пурпуреаглікозиди А і В, які в процесі сушіння і зберігання від дії ферментів перетворюються відповідно на ди-

гітоксин і гітоксин), стероїдні сапоніни (дигітонін, дигонін, гітонін), флавоноїди (лютеолін, глікозидлютеолін), холін, органічні кислоти та інші сполуки.

Фармакологічні властивості і використання. Діючими речовинами наперстянки великоквіткової є глікозиди серцевої дії. Найактивніша терапевтична роль належить дигітоксину й гітоксину. Особливістю глікозидів наперстянки великоквіткової (рівною мірою це сто­сується й інших видів наперстянки) є їхня здатність посилювати скорочення серцевого м'яза, одночасно зменшуючи їх кількість, що сприяє, з одного боку, кращому відпочинку серця, а з другого —більшому його кровонаповненню. Це зумовлює збільшення об'єму крові, що виштовхується в аорту, прискорення течії крові, зниження венозного тиску. Внаслідок

нормалізації гемодинаміки й розширення ниркових судин відчутно збільшується сечовиділення, що приводить до зникнення або зменшення набряків. За фізико-хімічними властивостями глікозиди наперстянки належать до групи ліпофільних глікозидів. Вони добре всмоктуються і не руйнуються в шлунково-кишковому тракті, швидко вступають у взаємодію з білками плазми, отже є досить ефективними при прийманні всередину (у разі неможливості введення у шлунок, наприклад, при блюванні, їх в'водять ректально). їхня дія починає проявлятися через 2—4 години, досягає максимуму через 8—12 годин, а повністю припиняється через 14—21 день. Порушення видільної функції нирок мало впливає на екскрецію глікозидів, оскільки з сечею вони виділяються в незначній кількості. Після всмоктування в кишечнику значна кількість їхнадходить у печінку й виділяється з жовчю, а потім знову реабсорбується в шлунково-кишковому тракті. Одночасна наявність відмічених властивостей дає повне право називати наперстянку «королем серцевих засобів». Показаннями до призначення препаратів є хронічна серцева недостатність різного походження, пароксизмальна тахікардія. Слід пам'ятати, що препарати наперстянки мають високу кумулятивну здатність і токсичність.

Лікарські форми і застосування.

Порошок з листя наперстянки призначають усередину дорослим по 0,05—0,1 г на прийом 3—4 рази на день (після досягнення необхідного ефекту — сповільнення пульсу, збільшення сечови­ділення, зменшення задишки — призначають підтримуючу дозу, яку добирають індивідуально). Дітям призначають від 0,005 до 0,06 г на прийом залежно від віку; до 1 року — по 0,005—0,01 г; від 2 до 5 років — по 0,02—0,03 г; від 6 до 12 років — по 0,03—0,06 г на прийом. Найвищі дози для дорослих: разова 0,1 г, добова 0,5.

Найвищі дози для дітей: віком до 6 місяців — разова 0,005 г добова —0,02 г; від 6 місяців до 1 року — разова 0,01 г, добова— 0,04 г; віком 2 роки —разова 0,02 г, добова — 0,08 г; 3—4 рок и — разова 0,03 г, добова — 0,12 г; 5—6 років — разова 0,04 г, добова —0,16 г; 7—9 років — разова 0,05 г, добова—0,2 г; 10—14 років — разова 0,05—0,075 г, добова —0,2—0,3 г. У ра­зі неможливості перорального прийому препарат призначають ректально в свічках.

Настій із листя наперстянки — 0,5—1 г сировини на 180 мл води, призначають по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. Настій для дітей готують з розрахунку 0,1 —0,4 г листя на 100 мл води і дають по 1 чайній — 1 десертній ложці 3—4 рази на день. У разі неможливості перо­рального прийому настій призначають ректально в клізмах.

Приймати препарати наперстянки протипоказано при органічних змінах у серці, зокрема в разі переродження серцевого м'яза та вираженого атеросклерозу, а також при ендокардиті зісхильністю до емболії.