Карбамид, Мелиоративное

Карбамид (мочевина) (NH2)2CO, (N46) Амідне добриво - найбільш концентроване серед твердих азотних добрив. Синтезується з двох газів СO2 і NH3 за температури

Карбамид (мочевина)
(NH₂)₂CO, (N46)
Амідне добриво - найбільш концентроване серед твердих азотних добрив. Синтезується з двох газів СO₂ і NH₃ за температури 185-200° С і тиску 180-200 атмосфер. Водорозчинне, повільнодіюче безнітратне добриво з майже нейтральною реакцією.
Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України в основне внесення та для позакореневого листкового підживлення. У системі удобрення ярих зернових культур вносять у передпосівну культивацію. Доцільніше карбамід використовувати під культури з довгим вегетаційним періодом - буряк, кукурудзу на зерно. У ґрунті амідна форма трансформується в аміачну, а пізніше - нітратну. Процес цей відбувається повільно, тому азот з сечовини рівномірно засвоюється рослинами впродовж вегетації, надмірно не нагромаджується в рослині і в ґрунтових водах. Мало вимивається з ґрунту, втрати азоту в ґрунті мінімальні. Добриво не повинно містити більше як 0,8 % біурету і 0,3 % води, особливо це важливо за листкового внесення. Амідна форма азоту здатна швидко зас­воюватися через листкову поверхню.
У процесі грануляції в карбаміді утворюється біурет. За вмісту З % біурет є токсичним для рослин, тому внесення безпосередньо перед сівбою пригнічує розвиток рослин. У ґрунті біурет повністю розкладається за 10-15 днів - цей інтервал рекомендується витримати між внесенням карбаміду в ґрунт і сівбою. За вмісту біурету 0,8 % і нижче він не має негативного впливу на проростки рослин незалежно від строку внесення добрива (можна безпосередньо перед сівбою).
Чим вища температура ґрунту, тим краще і швидше засвоюється азот з карбаміду. На ґрунтах дуже кислих або свіжо звапнованих дає менший ефект. Менша ефективність також на перезволожених, холодних ґрунтах та за ранньовесняного внесення на озимих.
Одноразове внесення сечовини не повинно перевищувати 2,5 ц/га. Карбамід потрібно заробляти в грунт, тому що втрати при поверхневому внесенні вищі на 20-30 %, ніж у селітри. При поверхневому внесенні NH₄NO₃ втрати азоту становлять 1—3 %, а CO(NH₂), - уже 20-30 %. При поверхневому внесенні карбаміду на сухий ґрунт без негайної заробки газоподібні втрати азоту у вигляді аміаку можуть сягати 30-50 %.
Допустима концентрація розчину карбаміду для позакореневого підживлення зернових 5-30 %. Вміст біурету при цьому не повинен перевищувати 0,3 %.